Гальмівні системи поїздів

На штоку гальмівного циліндра пасажирського вагона з композиційними колодками встановлений хомут довжиною 70 мм. На загальну довжину хомута 1 (рис. 2) поршень 2 з штоком гальмівного циліндра не доходить до вихідного положення при повністю відпущеному гальмі, збільшуючи обсяг «шкідливого» простору гальмівного циліндра приблизно на 7 л. Таким чином, при повному виході штока 130-160 мм в процесі повного гальмування переміщення поршня складає всього 60-90 мм. Цим забезпечується обсяг гальмівного циліндра, необхідний для нормальної роботи повітророзподільника № 292. Доходячи поршня в початкове положення на 70 мм забезпечується нормальний зазор між колодками і колесами в відпущеному стані гальма.

Середній зазор між колодками і колесами визначається як частка від ділення максимального ходу поршня без ходу за рахунок пружних деформацій на передавальне число важеля передачі, тобто для пасажирського вагона з виходом штока 130 мм, пружною деформацією 30 мм, довжиною хомута 70 мм (130 -30-70): 5,4 = 5,5 мм, то ж при виході штока 160 мм (160-30-70): 5,5 = 11,1 мм.
Якби хомут був відсутній, то зазори відповідно при ході поршня 130 і 160 мм складали (130-30): 5,4 = = 18,5 мм і (160-30): 5,4 = 24,1 мм, що неприпустимо.

На вантажних вагонах тиск в гальмовому циліндрі не залежить від виходу штока. Тому при установці композиційних колодок вихід штока гальмівного циліндра вантажного вагона зменшують, чим забезпечується необхідний зазор між колодками і колесами. Зменшенням ходу поршня досягається скорочення витрачання стисненого повітря на гальмування, прискорюється зарядка гальм після гальмування та їх готовність до повторного гальмування, що важливо при частих гальмуваннях на рівнинному режимі.