Гальмівні системи поїздів

Перевіряють кран машиніста і повітророзподільник на гальмування зниженням тиску в ЗрР на 0,5-0,6 кгс/см2, а при повітророзподільнику, що наповнює гальмівні циліндри через кран № 254 допоміжного гальма, - на 0,7 - 0,8 кгс/см2 .

Повітророзподільник повинен спрацювати і не давати відпустки протягом 5 хв при знаходженні РКМ в положенні перекриші з живленням магістралі. Гальмівні колодки повинні притиснутися до коліс. При спрацьовуванні повітророзподільника спалахує і гасне сигнальна лампа «ТМ» сигналізатора розриву ГМ. Відпустка гальма перевіряють поїзним положенням ручки крана машиніста.

При зарядному тиску 5,3-5,5 кгс/см2 знижують тиск в ЗрР на 2 кгс/см2 (до 3,3 - 3, 5 кгс/см2) і протягом 1 хв витримують ручку крана в положенні перекриші з харчуванням. Гальмо не повинен давати відпустки.

Відпустка виробляють, витримуючи ручку крана машиніста в I положенні до створення в ЗрР тиску 6,5-6,8 кгс/см2, після чого ручку переводять у поїзне положення. Зниження тиску в ЗрР з 6,0 до 5,8 кгс/см2 має відбуватися за 80-120 с. При цьому повітророзподільник не спрацьовує на гальмування в процесі переходу з високого на нормальний тиск і в цей період не загоряється лампа «ТМ» розриву ГМ з датчиком № 418.

Позитивні результати цієї перевірки гарантують нормальне вплив крана машиніста на гальмівну систему поїзда.